Листочки та стебла кропиви забезпечені великою кількістю волосків із дивовижною будовою. Це фактично ємності з отруйною речовиною. Торкання до волосків призводить до відламування їх кінчиків.. Подібно жалам комах вони проникають у шкіру, вражаючи її мурашиною кислотою, холіном та гістаміном.
Час від часу підрізайте пагони, щоб протягом літа з'являлися нові, придатні для приготування. Молода кропива майже не палиться, але все одно збирайте її в захисних рукавичках та закритому одязі, щоб не отримати опік. Для зрізання візьміть секатор чи ножиці: листя можна і нарвати, але так буде акуратніше та швидше.
Змивати не потрібно. Воно добре вбирається, не залишає жирних слідів чи неприємного запаху.
Кропива – лікарська рослина, багата мікроелементами: залізом, кремнієм, каротиноїдами, флавоноїдами, і в тому числі вітаміном К, що покращує згортання крові. Тому важлива медична властивість кропиви – це здатність. зупиняти рясні кровотечі, через що її широко застосовують у гінекології.
«Укус» кропиви посилює кровообіг. У деяких країнах кропива використовується в альтернативній медицині для лікування хронічного болю, спричиненого артритом.
Інший метод полегшення болю нанести суміш харчової соди та води . Втирання людської слини в ужалену ділянку також може зменшити біль. Цікавішим аспектом цієї рослини, незважаючи на його відомий хворобливий ефект, є його використання як засіб від багатьох недуг.
Відчуття опіку може триматися до доби – хоча часто проходить протягом кількох годин.
Не варто їсти кропиву під час цвітіння з червня до жовтня, оскільки вона має проносний ефект, і в рослині будуть утримуватися кристали цистолітів, які можуть порушити роботу сечовивідних шляхів. Однак свіжі пагони кропиви, що виростають після обрізки, цілком підходять.