Відповідно до них обряд поминання потрібен для того, щоб допомогти душі покійного пройти Божий суд. А якщо родичі натомість починають вживати алкоголь, то нічим не допомагають покійному, а навпаки, завдають йому страждань, адже пияцтво є гріховною дією.
На жаль, у нашій країні склалася порочна практика поминати померлих алкоголем. Багато хто вважає спиртне невід'ємним атрибутом поминального столу. Однак це докорінно неправильно: прийом міцних напоїв на поминках суперечить християнським традиціям, є гріхом і опоганює пам'ять близької людини.
Традиції більшості релігій не вітають вживання алкоголю на поминках, але багато людей про це не знають, оскільки звичай пити вино чи горілку на поминках народився ще СРСР. Людям, які дотримуються певних склепінь моральних норм, краще слідувати їм. Якщо релігія забороняє алкоголь, не слід пити.
Поминати алкоголем на поминках немає потреби. А де така традиція навіть якщо й закріпилася, то в жодному разі не напиватися, щоб потім у п'яному стані не затьмарювати і без того можливо важку долю померлого. Померлому треба допомагати, а не посилювати його посмертний стан.
Вдома (келейно) з Великодня до Радониці по покійному читають лише Великодній канон. Не слід згадувати померлого за столом горілкою чи іншими алкогольними напоями (навіть якщо померла людина і любила випити!). Поминки – це дні скорботи, дні посиленої молитви за душу померлого, який, можливо, дуже важко.
Найпростіша, універсальна формула розрахунку враховує всіх гостей, які вживають спиртне:
- горілка – 1 пляшка на 2 гостей;
- вино – 1 пляшка на гостя;
- шампанське – 1 пляшка на 2-3 гостей.
Найчастіше жінки п'ють вино, а чоловіча половина – горілку.. Деякі кафе дозволяють навіть приносити спиртне із собою, не замовляючи його у меню. Проте церква наявність на поминальному столі спиртного категорично засуджує.
Тому людям, які втратили близьких, категорично не рекомендується надмірне вживання алкоголю чи його аналогів. Людина в такому стані особливо вразлива.