Глухі можуть навіть ходити на дискотеки – вони чудово відчувають звукові вібрації та можуть танцювати в такт. А слабочуючі можуть слухати музику — правда, в навушниках. Люди з вадами слуху займаються і живописом, і театром, і кінематографом.
Часто запаморочення чи ілюзорне відчуття обертання чи руху (системне запаморочення), втрата рівноваги. У деяких випадках опущення м'язів обличчя та/або оніміння обличчя та порушені смакові відчуття.
Глухі люди гадають у термінах свого «внутрішнього голосу». Деякі з них думають жестовою мовою, тоді як інші думають вивченою ними вокальною мовою. На наших екскурсіях ми докладно розповідаємо про це, а також Ви спробуєте говорити руками, слухати очима, відчувати музику тілом, welcome!
У спілкуванні:
- Ви відчуваєте дзвін, гул чи шум у вухах.
- У розмові часто відповідаєте невпопад.
- Вам важко почути, що кажуть жінки та діти.
- Доводиться збільшувати гучність телевізора чи радіо.
- Вам доводиться уважно дивитись співрозмовнику в обличчя.
- Вашим співрозмовникам часто доводиться повторювати свої слова.
Це фонетична ритміка: мова розвивають за принципом побудови музичних творів чи танців. Ще одна технологія – вібростолік. Малята спираються на нього руками, вихователь у цей час говорить у підключений до стільниці мікрофон, і діти відчувають вібрацію від звуків, а отже, запам'ятовують їх.
Чи можете ви уявити, яким би було життя без можливості чути чи спілкуватися? Цілодобово все тихо. Ви не чуєте улюблену музику, розмови людей, будильник, гавкіт собаки, плач дитини.
Метааналіз епідеміологічних досліджень показав, що приглухуватість підвищує ризик виникнення галюцинацій, видінь, психозів та параної. Соціальна ізоляція та самотність, що відносяться до пізніх наслідків втрати слуху, є факторами ризику для розвитку психозу.
Симптоми нейросенсорної приглухуватості
- запаморочення, що супроводжується нудотою та, можливо, блюванням;
- порушення координації рухів;
- шум у вухах, постійний чи виникає періодично як шипіння, дзвону, писку, гулу;
- відчуття закладеності вуха.